Під час очного навчання учні і учитель дивляться один на одного. У такій ситуації можна перемикатися на іншу діяльність і не працювати на уроці, але складніше. Тебе кожної хвилини можуть спитати або викликати до дошки. Крім того, сама особистість учителя здійснює на учня потужний вплив. Учитель спілкується з учнями, підходить до них. Вийти з класу посередині уроку дуже складно, одразу почнеться розбирання з батьками і адміністрацією школи. Під час дистанційного навчання  особистісний фактор суттєво знижений. Учитель на екрані не має такого психологічного впливу на учня. Одночасно, зростає технічний фактор, коли учень може вимкнути відеокамеру і сказати, що не знає, чому вона вимкнулась, а може просто вимкнути комп'ютер і сказати, що вимикали світло або відрубався Інтернет.

Отже, фактор примусу до роботи в очній системі навчання набагато сильніший.

Стосовно фактору зацікавлення:

Очне навчання відбувається в аудиторії - класі, коли учень обмежений у отриманні сторонньої інформації . Під час дистанційного навчання учень може отримувати інформацію з іншого екрану комп'ютера або з іншого ґаджету, якщо він є ( а він часто є, наприклад комп'ютер і мартфон, та і просто цікаві книги поруч). Таким чином учень має декілька потоків інформації, з яких саме інформація з уроку є найскладнішою для засвоєння і потребує докладання зусиль. А стороння інформація зазвичай яскрава,цікава і не потребує напруження. 

На зниження навчальної мотивації також впливає оточуюче середовище. У класі воно ділове і не містить елементів для відволікання уваги учня, а вдома воно заповнене іграшками, їжею, ліжком на якому можна полежати.

Отже, під впливом руйнівних факторів звичайного життя навчальна мотивація дистанційної форми освіти зникає швидше, ніж під час очної форми і потребує постійного підживлення.

Немає коментарів:

Дописати коментар